Ikhav Kozak za Dunaj

Ikhav Kozak za Dunaj (Ukrainian: Їхав козак за Дунай) is one of the most famous Ukrainian folk songs, written by Semen Klimovski (Семен Климовський). In Russian it is called Ekhal Kazak za Dunaj (Russian: Ехал казак за Дунай). Under the name Schöne Minka (translated by Christoph August Tiedge) it became popular in Germany too. In 1816, Ludwig van Beethoven wrote a Lied of it as a part of the cycle 23 Liedern verschiedener Völker.

Ukrainian text and English literal translation

Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, неси та гуляй! "Постій, постій мій козаче, твоя дівчина плаче, На кого ж ти покидаєш, тільки подумай!". Приспів: Лучше було б, лучше було б не ходить, Лучше було б, лучше було б не любить, Лучше було б, лучше було б та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать. (весь куплет 2) Вийшла, руки заломивши I тяженько заплакавши: "Як ти ж мене покидаєш, тільки подумай!" "Білих ручок не ламай, ясних очей не стирай, Мене з війни із славою к собі ожидай". Приспів "Не хочу я нікого, тільки тебе одного, Ти здоров будь, мій миленький, а все пропадай". Свиснув козак на коня: "Оставайся здорова! Як не згину, то вернуся через три года!"

Cossack ride for the Danube He said: "My Sweetheart, good bye!" Riding the horse, And go forward." "Wait, wait, cossack, your girlfriend is crying, How can you leave her, Just think about it." Refrain: Maybe, maybe it's better not to leave, Maybe, maybe it's better not to love, Maybe, maybe it's better not to know each other And now, and now is time to forget each other. (x2) She wave her hand And tears begin to fall "How can you leave me, just think about it." Don't let your snowy hands get wet, Don't rub your bright eyes, From the glorious war I shall return." "I do not want anyone But only you, Take care, my sweetheart, Wish you luck. " Cossacks whistled from the horse: "You must take care! Wait for my triumph In Three years time! "

Schöne Minka

1. Schöne Minka, ich muß scheiden, ach du fühlest nicht die Leiden,

fern auf freudelosen Heiden, fern zu sein von dir!

Finster wird der Tag mir scheinen, einsam werd ich gehn und weinen;

auf den Bergen, in den Hainen ruf ich, Minka, dir.

2. Nie werd ich von dir mich wenden; mit den Lippen, mit den Händen

werd ich Grüße zu dir senden von entfernten Höhn.

Mancher Mond wird noch vergehen, ehe wir uns wiedersehen;

ach, vernimm mein letztes Flehen: bleib mir treu und schön!

3. Du, mein Olis, mich verlassen? Meine Wange wird erblassen;

alle Freuden werd ich hassen, die sich freundlich nahn.

Ach, den Nächten und den Tagen werd ich meinen Kummer klagen;

alle Lüfte werd ich fragen, ob sie Olis sahn!

4. Tief verstummen meine Lieder, meine Augen schlag ich nieder;

aber seh ich dich einst wieder, dann wird's anders sein.

Ob auch all die frischen Farben deiner Jugendblüte starben:

ja, mit Wunden und mit Narben bist du, Süßer mein!